Чудна Наталія Володимирівна

вчитель початкових класів.

І кваліфікаційна категорія

Дослідницька діяльність — вища форма самоосвіти учня. Формування дослідницьких умінь у школярів — процес складний і довготривалий. Враховуючи, що в освіті акцент переноситься на розвиток у дітей здатності самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, ретельно обдумувати рішення і чітко планувати дії, спів­працювати у різних за складом групах, бути відкритим для нових контактів і зв'язків, вважаю своїм завданням посту­пово й методично формувати дослідницькі навички в моїх вихованців.

Продумуючи кожен урок, вчителі намагаються застосовувати такі елементи, які б допомогли розвитку дослідницьких умінь учнів. З цією метою використовують будь-які побутові ситуації, теми з навчальних посібників, організовую спостереження, збір та обробку інформації, співпрацю, що дає змогу здійснити перехід від засвоєння великого обсягу інформації до вміння працювати з нею, розвивати творчу особистість. Так виникла ідея розробити алгоритм дослідження теми.

Цей алгоритм чітко вибудовує план учнівських дій, сприяє логічному обдумуванню не тільки відповідей, а й дій та вчинків. Кожен вчитель своїм завданням вважає допомогти учням побачити сенс їхньої творчої дослідницької діяльності, можливість реалізувати власні таланти й можливості.

Як же підтримати в учнів інтерес до дослідницької діяльності?

1.    Заохочувати учнів до творчого пошуку. Важливо, щоб вони не боялися припуститися помилки, отримати негативну оцінку. Завдання вчителя  — не придушувати бажання, творчі ідеї учнів, а підтримувати і сприяти їм. Кожному учневі давати змогу відчути свої сили, повірити у себе, у свої здібності та можливості. Для цього викорис­товуйте і привчайте використовувати вихованців вислови-заохочення ("Чудово! Зразково! Прекрасно! Грандіозно! Досконало! Блискуче! Незрівнянно! Так тримати! Ти — молодець!" і т.п.).

2.    Враховуючи вікові особливості учнів молодших класів, навчання дослідницьких умінь має відбуватися на доступному для дитячого сприйняття рівні. Саме дослід­ження має бути посильним, цікавим і корисним. (Так, пропонуйте учням із переліку тем самим обрати одну з них для дослідження: "Скільки коштує новорічна ялинка?", "Чому плаче річка?", "Довкілля для улюбленої квітки / тварини" тощо). Завдання вчителя — допомогти кожному учневі усвідомити й зрозуміти, що за певних старань, послідовної роботи, консультуючись з однокласниками, вчителем, батьками, вивчаючи необхідну літературу й інші джерела, завжди можна зробити висновки з багатьох питань.

3.       Обов'язково слід оцінити роботу учнів за такими показниками:

-         ступінь самостійності виконання завдання на різ­них етапах;

-         міра участі у груповій діяльності та чіткість вико­нання відведеної ролі;

-         практичне застосування предметних знань, умінь і навичок;

-         кількість нової інформації, яка використана для роботи;

-         ступінь осмислення використаної інформації;

-         рівень складності;

-         оригінальність ідеї, способу вирішення проблеми.

Хоча будь-яке бальне визначення оцінки результатів дослідницької діяльності у початкових класах педагогіка вважає недоречним з наступних міркувань: учні повинні почува­тися успішними, навіть якщо результати дослідження не мають очікуваних результатів; учні лише навчаються проводити дослідження, тому будь-яке їх досягнення уже рух уперед; дослідницька робота — бажання самих учнів здобути нові знання, розширити свій кругозір або досягти якоїсь іншої мети.

Отже, ніхто інший, як сам учень, не зможе відчути, побачити, оцінити свою працю. Але подібні міркування зовсім не означають безконтрольність дослідницької діяльності. З метою уникнення подібних проблем вчителі початкових класів вважають за необхідне виділити час, коли учні можуть вислов­лювати оціночні судження у формі побажання, поради, що сприяє формуванню багатьох чинників становлення креативної особистості.

4.  Зацікавити учнівськими дослідженнями батьків учнів класу.

5.  Обов'язково організувати презентацію досліджень для однокласників та батьків.

Використання дослідницьких методів на уроках у 1—4 класах є актуальним у наш час. У 1 класі пропедевтичну роботу можна проводити такими засобами:

-         проблемним, частково-пошуковим навчанням;

-         уроком-дослідженням (постановка проблеми здій­снюється вчителем, пошук рішення — учні за запитання­ми, висновки під керівництвом учителя);

-         короткочасні досліди-спостереження з описом, під керівництвом учителя.

Такі засоби сприяють формуванню дивергентного, альтернативного, логічного, критичного, продуктивного мислення, що є основними показниками творчої осо­бистості.

У 1 класі на уроках слід використовувати завдання, що спря­мовані на оволодіння загальнологічними вміннями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифіка­ція). Подібні завдання можна застосовувати  на уроках математики, природознавства. Наприклад, на уроці природознавства, вивчаючи, що належить до живої і неживої природи, діти виконують та­кі завдання в зошиті: обводять все, що належить до живої природи червоним кольором, а зеленим — усе, що нале­жить до неживої (класифікація).

У 2 класі класоводи проводять роботу за наступними напрямками:

-         ознайомлення з теоретичними поняттями дослід­ницької діяльності (дослідження, інформація та ін.);

-         організовують діяльність, спрямовуючи її на здій­снення дослідження, під час якого учні оволодівають практичними вміннями дослідницької роботи. Наприк­лад, на уроці довкілля, вивчаючи тему "Рослини", учні отримують завдання: дослідити умови життя рослини. Для цього обираємо рослину, за якою спостерігатимемо, і складаємо план дослідження. Після ознайомлення з ре­зультатами спостережень, діти самостійно роблять висно­вок про умови, які необхідно створити для життя рослини;

-         проведення короткочасних досліджень у контексті вивчення матеріалів навчальних предметів;

-         робота зі словниками та іншими джерелами інфор­мації: "досліджуємо" словникове слово, використовуючи тлумачний, орфографічний, фразеологічний словники, словник синонімів, антонімів;

-           виконання завдань, спрямованих на виявлення різ­них якостей, дій, предметів. Пропонуються логічні задачі та з комбінаторики тощо.

У 3 класі продовжуємо ознайомлювати учнів з методами дослідження. Для цього на уроках використовум ігри, уявні подорожі, колективні дослідження.

Учні 4 класу узагальнюють отримані знання з дослід­ницької роботи. Вони вже вміють працювати з джерелом інформації, самою інформацією, презентувати свою роботу, аргументовано доводити власну думку.

У 4 класі курс довкілля має назву "Досліджую довкілля". На цих уроках діти дізнаються, з яких частин складається план дослідження (визначається мета, висловлюється гіпотеза про очікувані результати, хід дослідження та його підсумок), проводимо дослідження на екологічній стежині. Ведення спостережень за навколишнім світом і досліджень, пов'язаних із вивченням шкільних предметів сприяє вирішенню освітніх і виховних завдань, поставле­них перед початковою школою, і в остаточному підсумку дуже впливають на формування різних здібностей школяра, на його розвиток і становлення як особистості.

Використовую наступні види навчальних досліджень, які найдоречніші у початкових класах:

·        за кількістю учасників (індивідуальні, групові, колективні);

·        за місцем проведення (урочні, позаурочні);

·        за часом (короткочасні, довготривалі);

·         за темою (предметні, вільні).

Дослідницька діяльність учнів тісно переплітається з проектною. Часто дослідження стають частиною проекту. Так, дослідження умов життя рослин і тварин переросли у два проекти: "Кімнатні рослини" та "Будиночок для пернатих друзів".

Використовуючи під час навчально-виховного процесу дослідницькі методи та залучаючи до такої роботи учнів, я зазначаю, що:

1)    учень на уроках є суб'єктом навчання;

2)    формування знань, умінь та навичок в учнів не є самоціллю моєї педагогічної діяльності, а стало засобом для формування та вдосконалення навчальної (як і будь-якої іншої) діяльності молодших школярів;

3)      усі навички дослідницької діяльності моїх учнів сприяють формуванню їхніх життєвих компетенцій.